Джонатан Ірвінг Лунін – видатний планетолог і фізик, професор фізичних наук імені Девіда К. Дункана, викладає в Корнельському університеті, а також є завідувачем кафедри астрономії цього навчального закладу. У своїй роботі Лунін концентрується на дослідженні формування планет, їхньої еволюції та населеності. Виховувався в сім’ї євреїв, але пізніше навернувся в католицизм і брав участь у створенні Товариства католицьких учених. Дізнаємося докладніше біографію, професійну діяльність знаменитого вченого Джонатана І. Луніна, який народився в Мангеттені, одного з п’яти боро Нью-Йорка. Далі на i-manhattan.
Астрономія захопила майбутнього вченого на все життя
Фізик Джонатан Ірвінг Лунін прославився своїми дослідженнями в галузі астрономії та планетології. Його внесок у науку значний і різноманітний. Лунін є професором фізики в університеті Корнелла, а також науковим співробітником у Лабораторії прикладної фізики Лоуренса Лівермора. Він є членом Національної академії наук США і Лондонського королівського товариства.
Одним з основних напрямків досліджень Луніна є вивчення атмосфер і складу різних планет нашої Сонячної системи. Він брав активну участь у місіях до інших планет, таких як Сатурн і Юпітер. Зокрема, він зробив істотний внесок у розуміння складу супутників Сатурна та їхнього потенційного життєвого середовища.
Джерело фото: https://science.nasa.gov/
Також Лунін відомий своїми теоретичними дослідженнями про можливість існування життя поза Землею. Його роботи стосуються питань про відповідні умови для розвитку життя на інших планетах, включно з екзопланетами в інших зоряних системах.
Крім своєї наукової діяльності, Лунін активно публікує статті та книги, спрямовані на широку аудиторію, з метою популяризації астрономії та наукових знань про Всесвіт.
Заслуги та нагороди Джонатана І. Луніна
У 1980-му році Лунін отримав ступінь бакалавра фізики та астрономії в Рочестерському університеті, у 1983-му році – ступінь магістра, у 1985-му році – доктора філософії з планетології в Каліфорнійському технологічному університеті.
Крім того, Лунін є членом Національної академії наук США, членом Американської Асоціації сприяння розвитку науки та Американського географічного союзу, членом Міжнародної академії астронавтики, яка вручила йому свою премію з фундаментальних наук 2009 року.
Лунін є почесним запрошеним вченим Девіда Балтімора в Лабораторії реактивного руху НАСА. Він є міждисциплінарним вченим у місії Кассіні до Сатурна і на космічному телескопі Джеймса Вебба, а також співдослідником місії Юнона, запущеної 2011 року до Юпітера. Він є головним дослідником запропонованої астробіологічної місії на Енцелад під назвою Enceladus Life Finder.
Джерело фото: https://www.cornell.edu/
У 2015-му році він був нагороджений медаллю Жана Домініка Кассіні Європейського Союзу в галузі наук про Землю. Автор близько 400 наукових праць, а також автор книг “Астробіологія: мультидисциплінарний підхід” (2005-й рік) і “Земля: еволюція населеного світу” (2013-й рік).
Біографія майбутнього фізика, професора фізичних наук
Джонатан Ірвінг Лунін народився 26 червня 1959 року в Мангеттені, США. Про його дитинство і ранні роки мало відомо, проте він виріс у сім’ї, де була підтримка інтересів до науки і досліджень. Судячи з усього, вже з ранніх років виявляв інтерес до астрономії та фізики.
Здобувши базову освіту, Лунін вступив до університету, щоб вивчати фізику та астрономію. Він проявив себе як талановитий дослідник і продовжив свою освіту, отримавши докторський ступінь у галузі фізики або астрономії (точні деталі можуть відрізнятися в різних джерелах).
Відтоді Лунін став відомим і визнаним фахівцем у галузі планетології та астрономії. Його кар’єра охоплює роботу у великих університетах і наукових центрах, а також активну участь у міжнародних наукових місіях і проєктах.
Сьогодні Джонатан Ірвінг Лунін – видатний вчений і викладач, чиї дослідження і відкриття роблять істотний внесок у наше розуміння Всесвіту та його можливостей.
Лекція про Жоржа Анрі Жозефа Едуарда Леметра
Джонатан І. Лунін опублікував понад 380 наукових праць, він також прочитав лекцію про Жоржа Леметра. Ім’я фізика Джонатана Ірвінга Луніна пов’язують із Жоржем Анрі Жозефом Едуардом Леметрем через збіг інтересів у досліджуваній роботі та досліджень у галузі астрономії та планетології. Жорж Леметр, відомий французький астроном і планетолог, є одним із провідних фахівців у галузі вивчення планетарних атмосфер, і його роботи досліджуються і цінуються в науковому співтоваристві.
Джонатан Лунін зі свого боку також активно робить свій внесок у вивчення планет та їхніх атмосфер, який проводив дослідження на підставі знань вищезгаданого вченого, а також опублікував наукові статті та доповіді. Їхні роботи допомогли розширити наше розуміння планетарних процесів і умов на інших небесних тілах.
Таким чином, зв’язок імені Джонатана Ірвінга Луніна з Жоржем Анрі Жозефом Едуардом Леметром зумовлений їхньою діяльністю в галузі космології та астрофізики, і значущими внесками в дослідження астрономії та планетології.
Джерело фото: https://catholiccourier.com/
Фізик Жорж Анрі Жозеф Едуард Леметр прославився як видатний вчений у галузі астрономії та космології. Одним із його найбільш значущих досягнень є розробка теорії Великого Вибуху, яка стала основою для сучасної космології. Леметр був одним із перших, хто запропонував ідею про розширення Всесвіту зі стану щільного, гарячого початкового стану, що згодом отримало назву Великого Вибуху.
Крім цього, Леметр також зробив важливий внесок у галузь астрономії через свої роботи з вивчення космічного радіаційного фону, який є залишком від самого початку Всесвіту. Його дослідження і теорії стали ключовими для розуміння структури та еволюції Всесвіту.
Незважаючи на те, що Леметр був дослідником насамперед, він також був католицьким священиком. Його наукові праці були широко визнані, і він став однією з важливих фігур у розвитку сучасної астрономії та космології.
У 1927 році Леметр опублікував свою важливу роботу про Всесвіт, що розширюється. Його теорія, яка пояснювала, як матерія наповнює простір, що розширюється, об’єднала і покращила ідеї Ейнштейна і де Сіттера в космології. Вона була безпосередньо підтверджена астрономічними спостереженнями і не вимагала введення додаткової космологічної постійної. Згідно з його моделлю, швидкість, з якою галактики віддаляються одна від одної, мала бути пропорційною відстані між ними. Для розробки цієї теорії Леметр використовував доступні астрономічні дані про відстані між галактиками та їхні червоні зміщення.
Роберт Міллікен, Леметр і Альфред Ейнштейн після лекції Леметра в Каліфорнійському технологічному інституті в січні 1933 року. Джерело фото: https://en.wikipedia.org/
Хоча часто буває складно правильно зафіксувати відкриття за певним вченим, у випадку з Леметром це особливо важливо відзначити. Навіть за наявності деяких нагород, які він отримав ще за життя, його внесок у науку залишається недооціненим. Особливо важливо враховувати його релігійну ідентичність при оцінці його досягнень. Визнання його імені в історії астрономії через ухвалення МАС рекомендації щодо включення терміну “закон Габбла-Леметра” буде вигідним як для вчених-вірян, так і для вчених-атеїстів. Для перших це підкреслить можливість поєднання науки і віри, розширюючи аргументи суспільства в цьому напрямку. А для других це може допомогти зняти сумніви в тому, що Леметра не завжди сприймали справедливо як вченого, ні за його життя, ні після його смерті, через його релігійні переконання.