Джеймс Волтер Бреддок – відомий американський боксер, чемпіон світу у важкій вазі в період з 1935-го по 1937-й рік. Народився майбутній знаменитий спортсмен 7 червня 1905-го року в Мангеттені, одному з боро Нью-Йорка (район Пекельна кухня). Дізнаємося історію становлення майбутнього спортсмена, який вважав, що в нього “більше м’язів, ніж мізків”. Крім того, він вирізнявся феноменальною здатністю отримувати вигоду навіть із найгіршої ситуації у своєму житті, переживаючи падіння і підкоряючи висоти. Далі на i-manhattan.
Дитинство, раннє життя і вибір напрямку в кар’єрі
Джеймс Волтер Бреддок народився 7 червня 1905-го року в багатодітній сім’ї батьків-іммігрантів (разом із ним у родині було семеро дітей). Батько сімейства – Джозеф Бреддок мав англо-ірландське коріння, а мати Елізабет О`Тул – ірландського походження. Сім’я проживала в районі Пекельної кухні на Західній 48-й вулиці Мангеттена, один із боро Нью-Йорка. У ранньому віці Джеймс Волтер Бреддок разом із сім’єю переїжджає в Північний Берген, штат Нью-Джерсі.
Прислухаючись до своїх юнацьких амбіцій, Джеймс мріяв стати професійним футболістом і грати в американський футбол, представляючи команду Університету Нотр-Дам “Кнут Рокн”. Однак цьому не судилося здійснитися. Як визнавав сам майбутній боксер – усе через те, що в нього “більше м’язів, ніж мізків”.
Перший бій Бреддока відбувся 27 листопада 1923-го року, він виступав у напівважкій вазі, а професійним боксером він став у віці 21 року. Виступаючи перед публікою Бреддок взяв ім’я – Джеймс Дж. Бреддок, наслідуючи приклад двох попередніх чемпіонів світу з боксу (Джеймс Дж. Корбетт, Джеймс Дж. Джеффріс). Змінити своє ім’я на професійний псевдонім боксеру порадив його менеджер.
Кар’єра відомого боксера
У 1928-му році Джеймс Волтер Бреддок зазнав поразки перед шанованим на той час Таффі Ґріффітсом. Наступного року він програв у бою з Томмі Лограном. Ця поразка занурила спортсмена не тільки в стан пригніченості, а й принесла серйозні фізичні каліцтва. У бою з Лограном Бреддок зламав праву руку у двох місцях, що принесло надлом морального духу, характеру та проблеми в кар’єрі.
Під час Великої Депресії Джеймс Волтер Бреддок був змушений тимчасово покинути бокс, отримувати соціальну допомогу через хронічну травму руки і працювати вантажником, щоб прогодувати сім’ю. Каліцтво правої руки змусило працювати Бреддока лівою рукою і вона стала набагато сильнішою.
В 1935-му році Джеймс повертається в бокс. У боротьбі із Максом Баєром, Бреддок перемагає його і отримує титул чемпіона світу в суперважкій вазі. Після такої малоймовірної перемоги боксеру дали прізвисько “Людина-Попелюшка”. Після свого феєричного повернення в бокс і успішного завоювання престижного титулу Джеймс Волтер Бреддок вирішує повернути отримане раніше фінансове соціальне забезпечення від уряду, згадуючи почуття принизливості становища, коли йому доводилося виживати за рахунок виплат від держави. Крім того, він постійно робив внески в різні благодійні організації, а також годував бездомних людей разом зі своєю сім’єю.
Бій Джеймса Дж. Бреддока із Максом Байєром
У 1934-му році очікувався широко розрекламований бій боксера Джона Корн “Гріффіна”. Бій Джеймса Дж. Бреддока із Джоном Корн Гріффіном передбачався як проміжна сходинка для подальшої кар’єри Гріффіна, проте в 3-му раунді Бреддок його нокаутував. Далі Джеймс Дж. Бреддок бився з Джоном Генрі Льюїсом, а Арту Ласкі зламав ніс під час бою. Низка перемог принесла боксерові титульний бій проти чемпіона світу в надважкій вазі з Максиміліаном Адельбертом Баєром (Макс Байєр).
Джерело фото: https://www.britannica.com/
Попри вражаючі попередні перемоги Джеймса Дж. Бреддока, тренери Макса Байєра вважали його легкою здобиччю. Однак вони прогадали, 13 червня 1935-го року Джеймс Дж. Бреддок виграв фінальний бій у важкій вазі проти Макса Байєра з рахунком 10:1, що увійшло у світову історію боксу як “найбільша кулачна поразка”.
Особисте життя Джеймса Дж. Бреддока, смерть і спадщина
У 1930-му році Джеймс Дж. Бреддок одружився з Мей Фокс, в шлюбі у пари народилося троє дітей: Джеймс Джей молодший, Розмарі та Говард.
Після закінчення спортивної кар’єри Бреддок вступає на службу в армію США, де став першим лейтенантом. Він навчав військовослужбовців всіх тонкощів рукопашного бою на Тихоокеанському театрі військових дій.
Після повернення зі служби Бреддок займався поставками надлишком морського обладнання, а на початку 1960-х років допомагав будувати міст Верраццано. Був членом клубу Fairview Teeko в Нью-Джерсі.
29 листопада 1974-го року Джеймс Дж. Бреддок покинув світ, а похований на цвинтарі в Маунт-Кармель у Тенафлі, штат Нью-Джерсі. На момент смерті йому було 69 років.
У 2001-му році Джеймс Дж. Бреддок був занесений до Міжнародної зали боксерської слави. Про знаменитого боксера було знято біографічний фільм “Людина-Попелюшка”, головну роль у якому зіграв актор Рассел Кроу. Його дружину Мей Фокс зіграла актриса Рене Зеллвегер. Фільм зібрав позитивні відгуки кінолюбителів, а також 108,5 мільйонів доларів зборів у кінопрокаті.