Видатний американський композитор, диригент, музикознавець і педагог Вільям Говард Шуман народився 4-го серпня 1910 року в Нью-Йорку. Один із провідних і найбільш визнаних композиторів протягом 50-річної історії в музиці. За весь період своєї видатної професійної діяльності вів тристороннє музичне життя, у кожному з яких залишив незгладимий слід у галузі музичної освіти, а також у сфері управління мистецтвом. Він справив глибокий вплив на мистецькі та політичні інституції свого часу та за його межами. Далі на i-manhattan.
Юні роки та становлення видатного композитора
Вільям Говард Шуман народився в єврейській родині на Мангеттені, Нью-Йорк. Батько Семюель Шуман і мати Рейчел Шуман назвали сина на честь президента США Вільяма Говарда Тафта. Однак, у родинному колі юного майбутнього композитора всі називали іншим ім’ям – Біллом.
У дитинстві Вільям грав на скрипці та банджо, проте його музичні заняття більшою мірою були позакласними, спрямовуючи усю свою увагу на джаз, який у ті роки відносили до бродвейської музики, а не класичного жанру. Крім любові до музики, Шуман відчував непереборні почуття і до одного з видів спорту – бейсболу.
Джерело фото: https://www.liveinternet.ru/
У юності Вільям Говард Шуман відвідував храм Шааре Тефіла. Бувши ще учнем середньої школи, організував танцювальний ансамбль “Біллі Шуман і його оркестр товариства Аламо”, в якому також грав на струнному басу. Вільям разом зі своєю творчою командою виступали на весіллях, бар-міцвах і багатьох інших місцевих заходах.
Вектор кар’єри Шумана в напрямку бізнесу
Кар’єрний шлях Вільяма Шумана міг згорнути в зовсім іншу сферу – бізнес-індустрію. Так, він ухвалює рішення вступати до Школи комерції Нью-Йоркського університету, щоб здобути ступінь з бізнесу. Протягом двох років навчання Шуман паралельно підробляє в рекламному агентстві. Навчаючись у старшій школі Вільям починає писати популярні пісні, а через деякий час продовжує займатися тим самим у співпраці з другом по літньому табору Е.Б. Марксом. Шуман працював і з автором текстів Френком Лессером, у результаті чого було написано понад 40 пісень. У цей період Лессер тільки підкорював олімп слави в галузі бродвейського музичного театру.
Перша спільно створена пісня Лессера і Шумана називалася “Закохана в пам’ять про тебе”. Разом вони створювали твори для водевілю, нічних клубів і радіопередач – жоден з них не став хітом, так само як і спільно написані пісні. У подальшій своїй творчій діяльності Вільям співпрацював і з іншими авторами. По досягненню 25-річного віку Шуман написав близько 150 популярних пісень.
У світ класичної концертної музики Вільям Шуман прийшов у зрілому віці, що є доволі поширеним явищем для того періоду часу, чого не скажеш про рубіж 20-го століття, коли для творчої особистості змінити вектор напряму кар’єри в молодому віці здійснити було досить легко.
Усвідомлення свого призначення – справи всього життя
Своє бажання стати серйозним композитором Вільям Шуман усвідомив у віці 20-ти років – під час виступу Нью-Йоркського філармонійного оркестру під керуванням Артуро Тосканіні. Після свого першого симфонічного оркестру він вирішив покинути навчання в Нью-Йоркському університеті та перемістити свій погляд на вивчення теорії музики і композиції. Щоб надолужити згаяний час, Шуман почав відвідувати всілякі концерти й опери, а у 1933-му року вступає до коледжу Колумбійського університету, де здобув ступінь бакалавра і магістра. Саме з цього моменту починається поглиблене пізнання ним музичної освіти, а також її вдосконалення.
Джульярдська школа. Джерело фото: https://www.belcanto.ru/
У 1935-му році Шуман отримує сертифікат диригента в Моцартеумі Зальцбурга, після чого починає викладати в коледжі Сари Лоуренс. Паралельно Вільям вивчає композицію у видатного американського композитора Роя Гарріса в Джульярдській школі, який глибоко вплинув на його музичну творчість. Наприкінці 1930-х років деякі твори Шумана вже привертали пильну увагу публіки. Аарон Копленд в інтерв’ю журналу Modern Music, датованому 1938-м роком, зізнався, що Шуман є музичною знахідкою року – в його таланті немає нічого нікчемного чи мініатюрного.
Ще в період викладання в коледжі Сари Лоуренс Вільям Шуман обіймає посаду директора з публікацій у найвідомішого американського видавця класичної музики G.Schirmer, Inc. У 1945-му році Шуман обіймає посаду директора Джульярдської школи. На факультет Джульярдської школи він залучив найвидатніших американських композиторів того часу, з якими заснував Джульярдський струнний квартет, що став одним із провідних струнних квартетів Америки – цей статус зберігається і донині. Попри продукування величезної кількості енергії в сферу управління і розвитку Джульярдської школи, в першу чергу Шуман вважав себе композитором.
Джульярдська школа. Джерело фото: https://smapse.ru/
У 1962-му році Шумана призначили президентом Лінкольн-центру, цього ж року відбулася знаменна подія – відкриття Філармонічної зали (Евері Фішер-Голл, а нині – Девід-Геффен-Голл), як новий дім Нью-Йоркської філармонії. Нова посада дозволила Шуману справити позитивний великий вплив у світі виконавського мистецтва. Основні культурні установи Нью-Йорка займали тут постійні приміщення, крім того, Шуман реалізував низку важливих проєктів і програм: Товариство камерної музики Лінкольн-центру; літні прогулянкові концерти Нью-Йоркської філармонії; літні пропозиції щодо відвідування оперних труп; Кіноспільнота Лінкольн-центру і Студентська програма Лінкольн-центру.
Смерть і спадщина великого композитора
На жаль, серцевий напад, який трапився з Шуманом 1968 року, змусив його покинути пост президента Лінкольн-центру у 1969-му році. З цього моменту Вільям повністю концентрується лише над створенням композицій. Багато років Шуман з титулом почесного президента продовжував брати участь у Джульярді. Крім того, він продовжував ділитися тонкощами свого адміністративного досвіду, надаючи консультації численними престижним організаціям і компаніям.
Лауреат першої Пулітцерівської премії в галузі музики, Шуман складав музику ритмічно гарячкову, гармонійно гостру, мелодійно довгу і тембрально блискучу. Обіймаючи посаду президента Джульярдської музичної школи і Лінкольн-центру, він водночас розширив межі музичної освіти і захищав виконавське мистецтво.
Джерело фото: https://tj.sputniknews.ru/
Симфонія № 3 (1941-й рік), “Вільна пісня” (“Світська кантата”, 1942-й) і “Симфонія для струнних” (1943-й) стали одними з найвідоміших творів Вільяма Шумана. Симфонія № 3 принесла Шуману першу премію Товариства музичних критиків Нью-Йорка і закріпила за ним статус визнаного американського композитора, за “Вільну пісню” – нагороджено першою Пулітцерівською премією в галузі музики.
Вільям Шуман – один із провідних і найбільш визнаних американських композиторів. Він вів тристороннє музичне життя, в якому залишив не менш помітний слід у галузі музичної освіти та артменеджменту.
Помер Вільям Шуман у віці 81 року в Нью-Йоркській лікарні після операції на стегні. На момент смерті в нього залишилася дружина Френсіс, з якою він одружився у 1936-му році, двоє дітей і один онук.