Ця стаття про лікарню-санаторій, яка працювала на благодійних засадах та займалася лікуванням та реабілітацією хворих людей, від яких здебільшого відмовлялись місцеві лікарні. Про заснування та подальшу діяльність “Montefiore Home for Chronic Invalids” далі на i-manhattan.
Заснування
“Montefiore Home for Chronic Invalids” – це благодійна лікарня-санаторій, яка надавала допомогу у вигляді медичної допомоги, притулку та їжі хворим людям, здебільшого невиліковним. Установа існувала єврейським коштом.
У 1884 році на честь вшанування Moses Montefiore відбулися зібрання на яких згодом й виникла ідея створити подібну установу. Тому 21 квітня того ж року на East 84th Street офіційно відкрилася лікарня санаторного типу під назвою “Montefiore Home, a Hospital for chronic Invalids”, директором якої став доктор Senff.
Розвиток та подальша діяльність
Після того, як в приміщенні на East 84th Street стало бракувати місця, у 1887 році установа “Montefiore Home, a Hospital for chronic Invalids” переїхала у більш просторе приміщення, яке знаходилось на Бродвеї, на West 138th Street. Нова споруда була виконана в італійському стилі, фасад обрамлений в червону цеглу та граніт. Поряд знаходився відкритий внутрішній двір. Загалом, центральне приміщення мало п’ять поверхів. Там знаходилися: пральня, кухня, їдальня на триста осіб, велика синагога, а також спальні пацієнтів, які були різної величини та освітленості. Великими спальнями вважалися кімнати з кількістю ліжок від восьми до шістнадцяти штук. Вікон в таких спальнях було в середньому вісім. Кімнати візуально були світлими. Освітлювали всі приміщення тоді газом та електрикою, а опалювали – паром.
Цього разу установа повністю зорієнтувала свою роботу на хворих туберкульозом. Для жінок санаторій мав близько сорока місць, а для чоловіків – близько тридцяти. Пріоритет, звісно ж, віддавався бідним людям. Всі хворі могли жити тут скільки завгодно.
Приміщення пацієнтів часто дезінфікували. Білизну очищували гарячим повітрям, а кімнати перефарбовували, або обкурювали фумігантами. Загалом, для дезінфекції в цій установі зазвичай використовували карболову кислоту.
У жіночих кімнатах зазвичай знаходилось три медсестри, а в чоловічих – дві. Крім медсестер, серед працівників було також близько двадцяти трьох лікарів. У 1901 році установа була перейменована на “Montefiore Hospital for Chronic Diseases”.
У 1910 році “Montefiore Hospital for Chronic Diseases” купують земельну ділянку у Бронксі на 210th Street, вартістю 750 тис. доларів. На цьому майданчику планувалося будівництво великої будівлі, яка могла б вмістити більше семисот пацієнтів. Наріжний камінь новобудови було покладено 27 жовтня 1912 року.
Тепер дещо про саму будівлю. Нова споруда була виконана в Джорджианському стилі. Будинок складається з кількох блоків, таких як: адмінбудівля, їдальня, службові крила, синагога, туберкульозна лікарня, хірургічне та медичне відділення, будинки для службовців тощо.
Сам будинок представляє собою просту цегляну конструкцію, яку прикрашають декоративні елементи, такі як карнизи, пояси, віконні перемички тощо. Адміністративна будівля має більш легкий та витончений вигляд за рахунок своїх пропорцій та використанню тонко змодельованої теракоти в якості декоративних деталей.
Загалом, варто зазначити, що у цей період кардинально змінювався не тільки зовнішній вигляд установи, але і її назва. Тут можна виділити такі назви як: “Montefiore Home, a Hospital for Chronic Invalids and Country Sanitarium for Consumptives”, “Montefiore Home and Hospital for Chronic Diseases”, “Montefiore Hospital for Chronic Diseases” та згодом “Montefiore Home for Chronic Invalids”.
Наразі цей заклад має назву “Montefiore Medical Center” та є провідним академічним медичним центром та основною навчальною лікарнею Медичного коледжу Альберта Ейнштейна, що у Бронксі.