Джонні Бродерік залишив незабутній слід в історії Нью-Йорка в період з 20-их по 30-і роки XX століття. Історичні документи мають суперечливі дані щодо дати народження чоловіка: від 1894 до 1897 року. Цей поліціянт, чия діяльність зосередилася на патрулюванні Бродвейського театру та жорсткому придушенні страйків як глави промислового загону, став символом не тільки залізної хватки закону, а й спірних методів боротьби зі злочинністю. Бродерік не цурався методів особистих розправ з гангстерами та підозрюваними. Він був одночасно героєм і антигероєм свого часу, викликаючи одночасно захоплення та засудження на свою адресу. Далі на i-manhattan.
Легенда, оточена скандалами
Джонні Бродерік був не просто поліціянтом, він став легендою свого часу. Його ім’я було на устах у всіх: від простих городян до знаменитостей. Його подвиги, такі як арешт небезпечних гангстерів і зрив втечі з в’язниці, потрапляли в заголовки газет і ставали сюжетами в голлівудських фільмах. Образ безстрашного детектива в активній боротьбі зі злочинністю приніс Бродеріку славу і всенародну любов.
Проте, за блискучим глянцем героя країни таїлася темна сторона. Жорстокі методи, які Бродерік використовував для досягнення своєї мети, викликали серйозні питання. Звинувачення у надмірному застосуванні сили, корупції та навіть хабарництві переслідували його протягом усієї кар’єри. Випадки побиття як злочинців, так і невинних людей залишалися безкарними. І хоча Бродеріка було нагороджено медалями за доблесть, його репутація була неоднозначною.
Таймс-сквер, у якому патрулював свого часу Джонні Бродерік. Джерело фото: https://www.findagrave.com/
Що відомо про особисте життя легендарного детектива Нью-Йорка
Джонні Бродерік, зі зростом 5 футів 10 дюймів (177,8 см) і вагою 170 фунтів (77 кілограмів), був відомий елегантним стилем, нагадуючи своїм виглядом культового денді Бо Браммела. Він вів здоровий спосіб життя: не пив, не курив, щодня тренувався у спортзалі та підтримував відмінну фізичну форму. Всупереч пониженню на посаді в 1934 році, Бродерік продовжував розкішне життя, володіючи кадилаком і будинком в Джексон-Хайтс, Квінс. Хоча його річна зарплата становила лише 4000 доларів, пізніше зменшена до 3000, його зовнішній вигляд та спосіб життя разюче відрізнялися від можливостей офіційних доходів.
Бродерік був пристрасним шанувальником боксу, тому його часто помічали серед глядачів у Медісон-сквер-гарден. В особистому житті він любив слухати, як його дружина грає на піаніно. Некролог у New York Times описував його як витончену людину, що любила розкішну шовкову білизну з монограмою. Наперекір своїй жорсткій професійній репутації, поза службою він був описаний як “найніжніший з чоловіків”. Він був засмучений тим, як його зобразив Едвард Г. Робінсон у фільмі “Кулі або бюлетені”, де герой Бродеріка вживав алкоголь та палив цигарки – у житті він уникав цих згубних звичок.
Джонні Бродерік, фото 1927 року. Джерело фото: https://en.wikipedia.org/
Після виходу на пенсію Джонні продав свою біографію кінокомпанії RKO Pictures за 75 тисяч доларів. Планувалося, що сценарій для фільму напише газетний репортер Герман Дж. Манкевич, який за обов’язком служби чудово знав Бродеріка. Дарма що на головну роль було запрошено актора Роберта Раяна, фільм так і не був знятий. Протягом багатьох років існували плани створити телесеріал чи мюзикл щодо його життя, але жоден із проєктів не було реалізовано.
Джонні Бродерік помер від хвороби серця у день свого народження на фермі в Мідлтауні, штат Нью-Йорк, де займався розведенням коней і собак. У нього залишилися дружина Меріон, дочка, три сестри та дев’ять онуків. Бродерік був похований на кладовищі Пайн-Лоун в Массапекуа, Лонг-Айленд. Деякі джерела повідомляли, що на момент смерті він був одружений протягом 14 років і мав двох дочок Маргарет і Меріон.
Звинувачення у неправомірній поведінці
Протягом своєї кар’єри Джонні Бродерік неодноразово стикався зі звинуваченнями у жорстокості та корупції, особливо у період його служби у Промисловому загоні. Загін під його командуванням звинувачувався в насильстві стосовно учасників страйку та вимагання хабарів. У 1926 році Американський союз захисту громадянських свобод звинуватив Бродеріка у побитті робітників компанії Interborough Rapid Transit Company. Хоча він заперечував усі звинувачення, посилаючись на самооборону, кількість потерпілих сягала 20 осіб.
Профспілки також звинувачували загін у нападах на водіїв вантажівок, які зголосилися страйкувати та працівників хутрової промисловості. У 1928 році Бродерік та його офіцери були звинувачені у побитті глядачів на велогонці в Медісон-сквер-гарден. Попри серйозні звинувачення йому вдалося уникнути наслідків завдяки підтримці преси.
Під час балотування на посаду мера в 1929 році Фіорелло Ла Гуардіа звинуватив Промисловий загін у створенні заворушень і здирстві. Попри численні звинувачення, серйозних наслідків для Бродеріка не було, і його кар’єра залишалася практично недоторканою.
Пенсійна суперечка
У вересні 1946 року Джонні Бродерік отримав несподіване призначення до офісу мера Вільяма О’Дуайєра на неофіційну конфіденційну посаду. Це викликало здивування серед представників міського уряду. Через кілька місяців його перевели до Головного управління, а у липні 1947 року Бродерік офіційно вийшов на пенсію з управління поліції.
Американський політик, 99-й мер Нью-Йорка. Джерело фото: https://ru.wikipedia.org/
У 1949 році Бродерік намагався стати лідером демократів на Бродвеї, західній частині Мангеттена. Один з опонентів, Джеральд В. Мерфі, звинуватив його у використанні зв’язків із кримінальним світом, після чого Бродерік був змушений піти з поліції.
Окружний прокурор Мангеттена Френк Хоган підтримав це звинувачення, стверджуючи, що мер О’Дуайєр наполягав на його відставці після звістки про те, що в листопаді 1946 року Бродерік супроводжував Бена Кея, гравця і колишнього в’язня, в Арканзас, де вони контактували з гангстером Оуні Медден. Бродерік заперечував звинувачення та наполягав на тому, що їхній спільний політ був випадковим, і що знання кримінальних особистостей було частиною його роботи. Його спроба обійняти посаду лідера округу завершилася невдачею на виборах 1949 року.
Спадщина суперечливої фігури
Джонні Бродерік, безперечно, залишив глибокий слід в історії Нью-Йоркської поліції. Його методи, які хоч і викликають засудження і в сучасні роки, були посібником свого часу й отримували схвалення керівництва департаменту. Жорсткий підхід Бродеріка та його колег до боротьби зі злочинністю, хоч і ефективний у короткостроковій перспективі, зіштовхнувся із серйозною критикою у наступні десятиліття. З розвитком правозахисного руху та зростанням суспільної свідомості, подібні методи стали вважатися неприпустимими.
Могила Бродеріка. Джерело фото: https://www.findagrave.com/
Проте, Бродерік мав величезний авторитет у певних колах. Артисти Бродвею, відчуваючи побоювання за своє життя з боку гангстерів, бачили в ньому захисника і зверталися до нього за допомогою. Імідж Бродеріка як непереможного борця зі злочинністю багато в чому формувався завдяки захопленим відкликанням знаменитостей того часу.
Сучасні історики, такі як Томас А. Реппетто, пропонують більш збалансовану оцінку діяльності Бродеріка. Вони відзначають, що його репутація як невразливого перед гангстерами багато в чому була міфом, створеним ЗМІ. Насправді Бродерік неодноразово зазнавав нападів з боку злочинців. Реальна сила Бродеріка і його колег полягала в тому, що вони мали легальні повноваження, яких були позбавлені гангстери.
У XXI столітті постать Джонні Бродеріка викликає змішані почуття. З одного боку, він був безстрашним борцем зі злочинністю, який захищав інтереси слабких. З іншого боку, його методи були жорстокими й часто виходили за межі закону.